ВИДАННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 2018р.

ВИДАННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 2018р.

Державний науково-методичний центр змісту культурно-мистецької освіти у грудні 2018 року організував видання навчально-методичної літератури для закладів мистецької освіти. За державні кошти було видано 7000 примірників 10 навчально-методичних розробок від викладачів мистецьких шкіл України.

Костенко О. О., Юрченко О. П., Кужба М. Д. Цимбальна веселка. Збірка для інструментальних ансамблів. Педагогічний репертуар мистецької школи.

Укладачі:

Костенко О. О., доцент Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, викладач-методист Харківського музичного училища ім. Б. М. Лятошинського, заслужений діяч мистецтв України;

Юрченко О. П., викладач вищої категорії Харківського музичного училища ім. Б. М. Лятошинського, Харківської дитячої музичної школи № 9 ім. В. І. Сокальського, кандидат мистецтвознавства;

Кужба М. Д., концертний виконавець.

Збірка орієнтована на поповнення педагогічного репертуару викладачів та є методичним підґрунтям викладання в мистецьких школах такого предмета колективного музикування як «Інструментальний ансамбль».

Ансамблеве виконавство на народних інструментах в Україні має давні традиції та є важливою складовою музичного мистецтва України як минулого, так і сьогодення. Кінець ХХ – початок ХХІ століття – час корінних змін у виконавстві на народних інструментах. Про це свідчить проведення багаточисельних заходів – конкурсів, фестивалів, оглядів, інших сучасних музичних проектів в Україні та в інших країнах. Активне запровадження ансамблевого музикування в різних класах початкової мистецької освіти, з одного боку, диктує свої потреби (програмні вимоги), з іншого – дає можливість для творчої реалізації музикантів (учнів, викладачів).

Ансамблеві заняття – одна з дуже важливих сторін початкової музичної освіти, головною метою якої є підготовка (в більшості своїй) музикантів- любителів, які мають навички музичної творчості: можуть самостійно розібрати і вивчити музичний твір будь-якого жанру, грати на інструменті та розбиратися в нотному тексті, у побудові музики; здатні відрізнити мелодію від акомпанементу та сконцентрувати увагу на певному завданні; вміють зчитувати відразу декілька інформаційних «прошарків» тексту, а саме – нотний, ритмічний, динамічний та інші.

Таким чином, роль ансамблевого музикування при навчанні гри на народних інструментах є досить значною. Колективна творчість вчить багатьом речам, зокрема: свідомому ставленню до справи, відповідальності, постійній взаємодії між музикантами, швидкому освоєнню нотної графіки та розумінню будови музичних форм, єдиній ритмічній дисципліні, до того ж надзвичайно подобається учням, приносить їм величезне задоволення.

Запропонована збірка творів для однорідних та змішаних ансамблів є практичним результатом творчого доробку укладачів. Нотний матеріал розраховано на учнів мистецьких шкіл із різними можливостями. Це дозволяє кожному учаснику ансамблю відчувати себе повноцінним членом колективу, який вносить свій вклад у загальну справу, що значно підвищує його самооцінку.

Протягом багаторічної плідної роботи з різними за складом учнівськими інструментальними ансамблями в укладачів збірки накопичилась значна кількість оригінальних перекладень та аранжувань творів вітчизняних і зарубіжних композиторів, обробок народної музики. Мета збірки – знайомство учнів з різноманітними жанрами музики різних епох і стилів, опанування нових прийомів звуковидобування відповідно до умов ансамблевого музикування, розвиток гармонійного слуху, музичної інтуїції, інтересу до спільної творчості. Укладачі сподіваються, що дана збірка стане корисною для збагачення педагогічного репертуару мистецьких шкіл.

Сущенко О. С. Танцювальні, естрадні та джазові п’єси для фортепіано в 4 руки. Педагогічний репертуар мистецької школи.

Укладач, автор обробок і перекладень:

Сущенко О. С., викладач-методист вищої категорії Київської дитячої школи імені С. Турчака

Збірка фортепіанних творів призначена для учнів 3 – 7 класів мистецької школи. Мета видання – ознайомлення учнів зі стильовими особливостями танцювальної та естрадно-джазової музики. Матеріал орієнтований на розвиток піанізму, образного мислення та емоційного сприйняття музики. Збірка покликана поповнити та урізноманітнити репертуар юних піаністів. Може використовуватися як для професійного навчання, так і для домашнього музикування. До збірки включені твори зарубіжних композиторів, більшість з яких в українських виданнях друкуються вперше.

Скрябіна Н. В., Судейкіна І. М. Мозаїка. Твори для ансамблю домр, мандолін у супроводі фортепіано. Педагогічний репертуар мистецької школи.

Укладачі:

Скрябіна Н. В., Судейкіна І. М., викладачі-методисти Дитячої музичної школи № 37 м. Києва.

У збірці аранжувань, підготовленою викладачами мистецької школи, представлені творів К. Муньєра, Ч. Чапліна, Ж. Альбіні, Є. Дербенка, Є. Бикова, української народної пісні «Од Києва до Лубен» в обробці О. Саратського. Перекладення творів мало за мету долучити до складу ансамблів учнів з різними технічними здібностями. Виконання творів потребує від ансамблістів володіння технічними прийомами, використання акцентів, відпрацювання ними всіх технічних складнощів, дотримання артикуляції, ритму, динаміки, а також дозволяє імпровізувати. Керівник учнівського ансамблю може організувати поєднання різних ігрових прийомів та невимушеність їх виконання, які допоможуть розкрити характер твору, його художньо-образний зміст.

Скуратовський В. І. Альбом для дітей. Фортепіано. Педагогічний репертуар мистецької школи

Автор:

Скуратовський Володимир Ілліч (1963 – 2016) – відомий сучасний композитор, поет, член Національної спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв України. Одним з найважливіших напрямків його діяльності була педагогіка: протягом 25 років В. І. Скуратовський викладав музично-теоретичні дисципліни в Дніпропетровському музичному училищі та консерваторії ім. М. І. Глінки, а також в Дитячій музичній школі № 6 свого рідного міста.

Протягом сімнадцяти років Володимир Ілліч Скуратовський разом із дружиною організовував та проводив концерти авторської програми «Дитяча філармонія», під час яких маленькі слухачі віком з 3 до 10 років знайомились із класичної музикою. Для юних музикантів підліткового віку ними було створено музично-педагогічний проект «Юна опера». Творчі стосунки також поєднували композитора із дитячими та юнацькими колективами «Violino», «Каприс», «Vivat, music!». Недивно, що в композиторському доробку майстра значне місце займають твори, що пов’язані із дитячою тематикою та призначені для виконання молодими музикантами.

Фортепіанний цикл «Альбом для дітей» (1986 – 1988) – один з ранніх опусів композитора. Це музичне втілення тієї щирої любові, яку дарував автор власним вихованцям на уроках та репетиціях. Збірку п’єс для дітей та підлітків створено в найкращих класичних традиціях. Дванадцять п’єс зображують один день з життя дитини – від ранкової Прелюдії «У світанковій димці» до вечірньої «Колискової». Всі твори циклу написані в різних жанрах (прелюдія, скерцо, пісня, етюд), передбачають будь-які типи фактури (кантилена, рух паралельними інтервалами, імітаційно-канонічний склад та ін.) та штрихове розмаїття, приваблюють яскравим тематизмом. В усіх п’єсах «Альбому» автор ставить та вирішує певні інструктивні та технологічні задачі. П’єси розраховані на виконання учнями 3 – 7 класів мистецьких шкіл

Ревуцький Л. Сонечко. 20 українських народних пісень. Транскрипція для чотириструнної домри в супроводі фортепіано М. Т. Лисенка. Педагогічний репертуар мистецької школи

Укладачі:

Гончарова О. М., методист першої категорії Обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів, м. Харків, викладач-методист Харківської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих предметів № 133 «Ліцей мистецтв»

Міхєєв Б. О., професор Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, заслужений діяч мистецтв України

 

Друге видання збірки Левка Ревуцького «Сонечко». 20 українських народних пісень у транскрипції Миколи Тимофійовича Лисенка для чотириструнної домри в супроводі фортепіано доповнено інформаційними та методичними матеріалами Б. О. Міхєєва та О. М. Гончарової. Збірка використовується як педагогічний репертуар для мистецьких шкіл.

Творчість Л. Ревуцького є одним з етапних досягнень української культури ХХ століття. Він увійшов у її історію як видатний композитор, педагог, вчений, музично-громадський діяч. Написаний Левком Ревуцьким для дитячого хору вокальний цикл «Сонечко» складається з 20 обробок українських народних пісень і є маловивченим в українському музикознавстві та нечасто використовується в педагогічному репертуарі. Наукову новизну складає досвід транскрипції цього твору для чотириструнної домри (у супроводі фортепіано), що здійснив видатний музикант Микола Тимофійович Лисенко, який розпочинав свою професійну діяльність у Харкові. Зберігаючи музику композитора,  автор транскрипцій прагнув водночас широко використати для відтворення образів пісень суто домрові виражальні засоби. Тому в транскрипціях є деякі зміни авторського нотного тексту: іноді змінюється тональність, подекуди солістові передаються голоси із супроводу, збільшується кількість варіантів викладу пісні тощо. При виконанні пісень на домрі слід старанно дотримуватись штрихових та аплікатурних вказівок, тоді ця збірка може відігравати роль своєрідної школи домриста-початківця. Збірка «Сонечко» розрахована на учнів та студентів закладів початкової та передфахової мистецької освіти. Окремі пісні або сюїти складені з пісень збірки можуть виконуватись і більш підготовленими домристами. М. Лисенко взяв за основу збірку пісень «Сонечко», як художньо цілісний твір, не порушивши послідовність та драматургічний задум Л. Ревуцького. Як наслідок, у 1965 р. видавництво «Мистецтво» видало збірку накладом 1000 примірників. Нині ця збірка є раритетним виданням. Представлене перевидання нотного матеріалу доповнено стильовий аналізом збірки, що має на меті надати художню оцінку циклічним творам у новітніх умовах, коли музичний матеріал дозволяє сформувати у виконавців чуття національно-духовної самовизначеності, національної самосвідомості, ідентифікації з рідною землею, її культурою та музичною мовою.

Цикл «Сонечко» – унікальне явище на теренах українського домрового виконавства. Його історичне та художнє значення пов’язано з розвитком школи гри на цьому інструменті, процесом «академізації» домри. Цей дуже цінний в художньому та педагогічному відношенні матеріал має стати фундаментом професійної підготовки домристів – від маленьких виконавців до студентів вищих мистецьких закладів України.

Грабовська Л. В., Соловйова О. А. Відрада. Твори в перекладенні для ансамблю бандуристів. Педагогічний репертуар мистецької школи.

 

Автори перекладень та упорядники:

Грабовська Л. В., Соловйова О. А., викладачі-методисти Київської дитячої музичної школи № 14 імені Д. Кабалевського.

 

У 1970-х роках  розпочав свою діяльність ансамбль бандуристів Київської дитячої музичної школи № 14. Засновником і першим керівником ансамблю стала Віра Савівна Лисенко – людина творча і натхненна. Як істинний подвижник мистецтва гри на бандурі, вона зуміла прищепити любов до інструмента, що є національним музичним символом, багатьом своїм учням, серед них й народний артист України, доцент кафедри бандури Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського Роман Гриньків. Під керуванням Віри Лисенко ансамбль бандуристів брав участь у міських та всеукраїнських конкурсах, де неодноразово ставав переможцем, був постійним учасником концертів Київської дитячої філармонії. Основу репертуару ансамблю складали обробки українських народних пісень, авторські твори та пісні різних народів.

Нині справу свого викладача продовжують випускниці Київської дитячої музичної школи № 14 ім. Д. Кабалевського – викладачі-методисти Людмила Грабовська та Ольга Соловйова. Ансамбль бандуристів, який з 2007 року називається «Відрада», постійно бере участь у різноманітних творчих заходах, є неодноразовим переможцем всеукраїнських конкурсів. Репертуар ансамблю постійно поповнюється новими творами.

До цієї збірки увійшли твори сучасних композиторів Т. Ярошенко, А. Філіпенка, В. Верменича, М. Ведмедері, І. Кириліної, Л. Горової, В. Троценка, М. Штанько на вірші Н. Поклад, Г. Бойка, П. Харченка, Л. Перевалової, В. Цілого, Л. Горової, О. Марчука, Д. Луценка, Р. Лисенко та обробки двох українських народних пісень. Вокальні партії розписано для двох голосів, окрім творів В. Троценка «Рожевий лебідь» та «Київська лірична», в яких застосовано триголосся. Інструментальні партії різної складності, розраховані на різні вікові категорії та роки навчання учнів у школі.

Збірка творів для ансамблю бандуристів приурочена до 50-річного ювілею школи. Упорядники сподіваються, що пропонований музичний матеріал стане справжньою відрадою душі для всіх шанувальників бандурного мистецтва, і їхні серця сповняться радістю та задоволенням від звучання пісень у виконанні ансамблів юних бандуристів.

Візнюк І. В. Барвиста мозаїка звуків. Обробки та перекладення для інструментальних ансамблів. Педагогічний репертуар мистецької школи. Частина V.


Упорядник, автор перекладень і обробок:

Візнюк І. В., викладач-методист Київської дитячої музичної школи № 14 ім. Д. Кабалевського

 

Колективні форми музикування мають велике значення для формування творчої особистості. Гра в учнівському ансамблі або оркестрі привчає дітей до дисципліни, розвиває музично-слухові здібності, сприяє інтелектуальному розвитку, збагачує учнів знанням кращих музичних добутків класики та національної спадщини.

Збірка «Барвиста мозаїка звуків» складається з кількох частин. П’ята частина рекомендується для ансамблів оркестрових інструментів у складі 10-15 учнів. Для виконання творів пропонується використовувати інструменти: флейту (можливо сопілку), гітари, баяни, акордеони, бандури, скрипки, віолончелі, контрабас, ударні інструменти. На розсуд викладачів партії можуть дублюватися в залежності від підготовленості учнів та якості інструментів.

Твори, що представлені в даній збірці, були озвучені інструментальним ансамблем «Чемериця» Київської дитячої музичної школи №14 ім. Д. Кабалевського – переможцем всеукраїнських конкурсів. Обробки розраховані на орієнтовний склад ансамблю: 3 перших скрипки, 3 других скрипки, 2 баяна та 2 акордеона, 2 бандури, 2-3 гітари, флейта, віолончель, контрабас, епізодично ударні інструменти.

Більшість представлених творів добре відомі та ґрунтуються на інтонаційних джерелах української музичної культури.

Збірка пропонується в якості педагогічного репертуару з програми «Ансамбль оркестрових інструментів / великий за складом / (колективне музикування)» для музичних шкіл,  музичних відділень мистецьких шкіл.

Жужа О. А. Музичні картинки. П’єси для баяна. Педагогічний репертуар мистецької школи.

 

Автор:

Жужа О. А., спеціаліст вищої категорії, викладач-методист Запорізької дитячої музичної школи № 6

 

Збірка Олексія Андрійовича Жужі «Музичні картинки» дивовижна своїм багатством музичних образів. Немов би досліджуючи з ранку порядок та денний розклад школяра, автор крок за кроком будує для виконавця своєрідний «музичний калейдоскоп» згідно настроям від усього побаченого та почутого дитиною протягом дня… «Ранок», «Гра у футбол», «Вечір», «Маленька історія»… У кожній з цих п’єс свій настрій та своя певна технічна задача виконання. Автор віддає перевагу простим та складним формам на три частини, як найбільш зручним у процесі вивчення твору (тріада: «побачив – сприйняв – відтворив»). Слід звернути увагу на те, що в кожному наступному творі спостерігається ускладнення ритмічного візерунку та техніки гри. Так, «Весела гра» вчить баяніста прийому оспівування стійких ступенів, виконуванню гамоподібних пасажів та «репетицій»; «Ліричний вальс», «Зимовий вечір» – тріольному руху, вмінню чути підголоски та «таємне» двоголосся. «Експромт» пропонує учню навчитися виконувати внутритактові синкопи, почути поліритмію, а також – гармонічні зрухи у тональності першої ознаки спорідненності (a – e – cis – fis – A ). «Класики», «Завзята кадриль», «Павук і муха», «Сонячний зайчик»… Кожна з них сприймається окремим відеорядом, народженим фантазією дитини. Викладач – композитор Олексій Жужа – намагається навчити юного музиканта яскравості подачі музичного образу з самого першого такту твору. До збірки увійшли програмні твори різноманітні за технічним і художнім рівнем складності. Програмність творів активізує образно-асоціативне мислення учнів і сприяє розвитку слухового контролю в процесі формування виконавських навичок.

Гулінська М. І. Мої малюнки. П’єси для домри з фортепіано. Педагогічний репертуар мистецької школи.

 

Автор:

Гулінська М. І., викладач-методист Київської дитячої школи мистецтв № 6 імені Г. Жуковського.

 

Збірка містить у собі дев’ятнадцять п’єс, створених як нотний матеріал для навчання грі на домрі (кобзі) дітей віком від 5 – 6 років за методикою педагога вищої категорії, методиста Алейнікової Л. В. (м. Харків). Твори враховують як специфіку інструменту, так і фізіологічно-психологічні особливості сприйняття інформації маленькими дітьми. Оскільки збірка є методичним посібником, – автор не дає точних вказівок щодо штрихів у партії соліста. Спосіб виконання твору має обрати викладач, враховуючи можливості конкретного учня на конкретний момент. Варіанти виконання можуть бути наступними: pizzicato (на початковому етапі навчання, коли дитина не вміє тримати медіатор), удари вниз (у тому числі на восьмих та половинних нотах), spiccato на восьмих нотах, тремоло на половинних. Можливе навіть подрібнення деяких половинних нот на восьмі spiccato (як підготовка до тремоло, якщо педагог вважає доцільним).

Якщо дитина дуже маленька на уроках доречним буде додати ігровий елемент у вигляді слів, вигаданих на певний ритм. Тривалості – поняття досить абстрактне на ранньому етапі навчання, і порахувати час (1 і 2 і 3 і 4 і) таким учням іноді складніше, ніж програти на інструменті певну вербальну фразу (наприклад, у п’єсі «Домовичок» можна використати такі слова: «Я прийшов до тебе, я – Домовичок! Тук-тук-тук, тук-тук-тук»). Окрім того, це значно прискорить вивчення музики напам’ять.

Твори збірки можуть застосовуватись також у роботі з учнями, які вступили до мистецької школи у віці 8 – 9 років. У цьому випадку діти швидше опанують матеріал і перейдуть до більш складних творів. Перед ними треба ставити завдання більш високої складності. Учні старшого віку мають грати довгі ноти прийомом тремоло, восьмі ноти – spiccato, а також брати більш рухливий темп, виразніше підкреслювати динаміку. Також викладач може з такими дітьми використовувати п’єси збірки для читки «з листа».

Назар Л., Кобрин Н., Шевчук С., Холевінська Я., Степан О. Методично-програмне забезпечення комплексу музично-історичних дисциплін: Слухання музики. Музична література. Українське музичне мистецтво. Світове музичне мистецтво.

 

Автори:

Назар Л. Й., кандидат мистецтвознавства, PhD, доцент кафедри історії музики Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка; спеціаліст вищої категорії, викладач-методист Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької; лауреат Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2000»

Кобрін Н. В., кандидат історичних наук, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької; Лауреат премії ім. Ярослава Окуневського

Шевчук С. Й., викладач вищої категорії Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької, пошукувач кафедри історії музики ЛНМА ім. М. В. Лисенка; лауреат першої премії конкурсу «Мистецтво молодих- 2001» (музикознавство) Академії мистецтв України

Холевінська Я. І., викладач вищої категорії Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької, пошукувач кафедри історії музики ЛНМА ім. М. В. Лисенка

Степан О. М., маґістр музикознавства, викладач першої категорії Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької, пошукувач кафедри історії музики ЛНМА ім. М. В. Лисенка

Видання адресоване викладачам музично-історичних дисциплін середніх спеціалізованих музичних шкіл-інтернатів Міністерства культури України, музичних коледжів та мистецьких шкіл, студентам та викладачам середніх та вищих музичних навчальних закладів України.